Мій син – хоробрий хлопчик. Щойно зіп явшись на ніжки, він почав використовувати всі доступні йому предмети, щоб видертись якомога вище, а потім стрибнути вниз. Ні збиті до крові коліна й лікті, ні болючі гулі на голові не могли зупинити його на шляху щоденних досліджень.
Найбільшу ж насолоду малюк отримував від експериментів з водою, годинами переливаючи її з однієї посудини в іншу за допомогою численних трубочок і пасочок. Але при цьому наш горобчик ПАНІЧНО, ДО ІСТЕРИКИ БОЯВСЯ МИТИ ГОЛОВУ! Я навіть не пам ятаю, коли саме стався переляк, але варто було одній краплині води потрапити на синове обличчя, як він починав просто скаженіти від крику.
Сусіди вважали, що раз на тиждень ми знущаємось з дитини і крадькома видивлялись синці на його тілі. Ані приказки, ані умовляння з банальним підкупом цукерками та подарунками не могли зарадити цьому лиху. Щоб отримати обіцяний подарунок, синок добровільно підставляв голову, але все одно тремтів від страху і репетував як міг.
Я вдалась до таких хитрощів.
1. Повідомила, що лікар заборонив мити голову і тепер ми цього робити зовсім не будемо.
2. Кожен вечір ми почали гратись у миття голови (без води) з великою лялькою. Спочатку я брала ляльку на руки, обличчям до себе (наче збираюсь її заколисувати), сідала на стільчик і, підтримуючи голову ляльки лівою рукою правою «поливала» із чашечки її волосся. При цьому просила сина «кричати за ляльку, бо їй страшно». Потім ми мінялись ролями. Він був мамою, мив ляльці голову, поливав водою над тазиком, а я за неї кричала. Оскільки я намагалась робити це жартома («Ой! Страшно мені, очки вилазять, зубки випадають! Хай краще смердить моя голівка наче черв ячок…»), супроводжуючи «плач» різними звуками, голосами тварин, врешті-решт ми починали сміятись.
Одного разу я запропонувала сину помінятись місцями з лялькою і погратись у миття голови без води. Отак, без води, в кімнаті, ми «мили голову» десь тиждень поспіль.
3. Ми записали на відеокасету декілька мультфільмів, а між ними – рекламу дитячого шампуню без сліз (діти радісно співають і миють голову) і час від часу супроводжували перегляд словами: «Дивись як дітки радіють, шкода що тобі не можна мити голову, а то б купили такий гарний дитячий шампунь і пінку, яка приємно пахне».
Минуло декілька тижнів. Якось ввечері я повідомила синочку, що зателефонував лікар і дозволив мити голову, тому що буде конкурс на кращу зачіску. Необхідно зробити фотографію чистого волосся, а в кого буде найгарніше, пухнасте волосся, тому пришлють поштою подарунок. Звичайно, ми «перемогли». І не лише в конкурсі, МИ ПОДОЛАЛИ СТРАХ МИТТЯ ГОЛОВИ.
Можливо, ця історія когось здивує, адже простіше накричати, заламати руки і вимити голову насильно, або ж, як водиться, податися до бабок «викачувати» переляк яйцями, але я впевнена, що краще допомогти дітям самотужки приборкати свої страхи і від цього стати трішечки сильнішими.
Народні приказки для купання малюків.
Водичка-водичка, умий мені личко,
Щоб сміявся роток,
Щоб кусався зубок.
***
Капля дождя познакомилась с носом
В меру веснушчатым, в меру курносым,
Но подскользнулась на спуске крутом…
Страшно подумать, что было потом!
Власні віршики для купання
Поливай, поливай,
Поливай щосили
Де ми не помили?
Ручки, ніжки, шию
Мильцем я намилю!
Поливай, поливай,
Не лінуйся, давай
Щоб маленький синок
Виростав, як грибок!
***
Тече водичка
До тихої річки
Лісочками - струмочками,
Долинами - краплинами
Тече вода чиста,
Тече промениста.
Несе водичка
З долини - травичку
З лісу - листочок,
З берега – пісочок,
Зі струмочка – зіллячко,
Зі ставочка – пір ячко.
Сергиенко Евгения
просто мама
внештатный автор ЗНАЙКИ
Витрина | Статьи и рекомендации
| Пригодится! | Тематические подборки (стихи, песни, загадки...)
